Методична лабораторія «Самоаналіз самопідготовки»

 

            Сучасне сьогодення підвищує відповідальність школи за здоров’я учнів, рівень їх вихованості, усебічну підготовку до життя та праці. Значну роль у цьому відводять вихователеві інтернатних закладів. Перед вихователями постають не менш важливі та відповідальні завдання щодо навчання,  виховання та розвитку школярів. Прямим  продовженням навчальної  діяльності  учнів  на уроках є  самопідготовка – час, відведений  на  виконання  домашніх  завдань.

            Підготовка  домашніх  завдань - важлива складова   частина навчання, визначається в педагогіці  як самостійна  навчальна  діяльність  учнів  за   завданням  вчителя.

           Самопідготовка – це форма самостійної навчальної діяльності, диференційована  за змістом і характером контактів із педагогом, яка передбачає виконання завдань; закріплення вмінь та навичок, набутих на уроках; поглиблення знань з окремих предметів.

Мета самопідготовки: прищепити учням навички самоосвітньої роботи, яким у повсякденному житті надають величезного значення. Зокрема враховують вік школярів, їх самоосвітні можливості, ефективність закріплення знань, отриманих на уроках.

 Самопідготовка — це не урок. На відміну від нього ця форма навчання, незважаючи на те, що її організують не в домашніх, а в шкільних умовах, має за мету формування самоосвітніх навичок та характеризується самостійними навчальними діями учнів. На додаток до уроку  в  інтернатних закладах самопідготовка стає другою основною формою навчання.

Завдання самопідготовки

 Розширення меж навчальної роботи;

 поглиблення змісту навчальних предметів;

 одержання доступних умов для самостійного засвоєння знань, умінь і   навичок;

 закріплення й повторення вивченого на уроках матеріалу;

 тренування в застосуванні знань, умінь і навичок для їх міцного засвоєння;

 розвиток інтересу до навчання;

 набуття школярами навичок самостійної роботи;

 формування виконавських навичок.

          Якість самопідготовки залежить від умов, у яких вона проходить; від органічної єдності її з уроками, методів і прийомів керівництва самостійною роботою учнів, тісного педагогічного взаємозв’язку вчителя і вихователя, а також від уміння вихователя аналізувати власну діяльність, свої  досягнення та помилки. 

            Самоаналіз самопідготовки— це умовне розкладання проведеної самопідготовки на її складові з глибоким проникненням в їх сутність, задачі з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого із здійсненим з урахуванням успіхів учнів.

              Самоаналіз самопідготовки вихователем дає змогу вирішувати цілий ряд важливих завдань: вихователь краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше засвоює на практиці методику проведення самопідготовки; самоаналіз робить вихователя психологічно більш захищеним; впевненим в собі; самоаналіз покращує планування наступних уроків самопідготовки, стимулює розвиток творчого мислення та діяльність вихователя, економить час планування самопідготовки. Самоаналіз – це вже початок підготовки вихователя до наступної самопідготовки.