Безпека життєдіяльності



Служби екстреного виклику


Дзвінки з стаціонарних та мобільних телефонів БЕЗКОШТОВНІ!

Служба екстреного виклику - 112

ПОЧУВАЙСЯ БЕЗПЕЧНО!

 


ПАМ’ЯТКА

  «ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

ПРИ ВИЯВЛЕННІ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ»

 

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров'ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати: це авіаційні бомби, артилерійські снаряди, інженерні та артилерійські (мінометні) міни, фугаси, гранати та патрони. Більшість із них залишились нам у спадок після Другої світової війни, але і в післявоєнний час цей «арсенал» постійно поповнювався сучасними боєприпасами, які не вибухнули з різних причин на військових полігонах та за їх межами.

             Основну небезпеку у вибухонебезпечних предметах становлять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпасу. Під час перебування у землі від впливу вологи, взаємодії металу та вибухової речовини боєприпасу утворюються хімічні сполуки – пікрати, які зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів. Пікрати також можуть вибухати від тертя, іскри чи удару.

             Запам’ятайте! Якщо ви випадково виявили вибухонебезпечний предмет, до нього не можна навіть торкатися – це дуже небезпечно.

             Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають право тільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають практичні навички роботи з вибуховими речовинами та різноманітними боєприпасами.

              При виявленні підозрілого предмета на території підприємства, установи, організації, території району, що може виявитися вибухонебезпечним:

-  не чіпайте, не відкривайте, не рухайте знахідку;

-  зафіксуйте точний час, коли вона була виявлена;

-  відгородіть місце, де знаходиться підозрілий предмет;

-  відведіть подалі людей від підозрілої знахідки;

-  припиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця;

- організуйте тимчасову охорону небезпечного місця до приїзду спеціально

підготовлених фахівців та не допускайте туди сторонніх осіб;

- про знахідку вибухонебезпечного предмета необхідно

              ТЕРМІНОВО  сповістити керівника свого структурного підрозділу (начальника),  змінного диспетчера  (секретаря) підприємства, установи, організації, або чергового 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (за номером «101»).

Категорично забороняється:

- брати вибухонебезпечний предмет у руки, зберігати його, нагрівати та ударяти по ньому;

- переносити, перекладати, перекочувати його з місця на місце;

- намагатися розібрати;

- використовувати для розведення вогню, кидати, класти у вогонь;

- заносити в приміщення;

- закопувати в землю;

- здавати на металобрухт.

Не забувайте, що легковажне та необережне поводження з вибухонебезпечними предметами неодноразово призводило до загибелі або каліцтва як дітей, так і дорослих. 


 ОТРУЄННЯ

Отруєння токсичними речовинами.

Ознаки: затьмарення свідомості, запаморочення, головний біль, галюцинації, нудота, блювання, порушення координації рухів, блідість шкіри, у тяжких випадках – втрата свідомості.

Перша допомога: промити шлунок, дати понюхати нашатирний спирт на ваті (у жодному разі не з пляшечки, щоб уникнути опіку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів), дати випити багато рідини.

Наркотичне отруєння.

Ознаки: сонливість, запаморочення, шум у вухах, нудота, блювання, затьмарення або втрата свідомості, судоми, слабкий, сповільнений пульс.

Перша допомога: промити шлунок, дати проносне, гарячі ванни чергувати з холодними обливаннями, не давати спати, стежити за диханням. При його зупинці провести штучну вентиляцію легенів, розтерти та зігріти тіло.

Отруєння алкоголем.

Ознаки: стан сп`яніння, нудота, блювання, порушення координації рухів, незв`язна мова, збудження, що переходить у пригнічення, почервоніння обличчя, яке переходить у блідість, утрата свідомості, специфічний запах із рота.

Перша допомога: дати понюхати нашатирний спирт, промити шлунок, давати пити воду, в яку додано 3-5 крапель нашатирного спирту, напоїти гарячою кавою.

Отруєння нікотином.

Ознаки: сильна слинотеча, нудота, прискорення пульсу, шум у вухах, запаморочення, відчуття страху, слабкість, тремтіння рук, спазми гортані, стравоходу, шлунка, блювання, порушення свідомості, звуження зіниць, збліднення шкіри, посилена пітливість. Може настати параліч дихального центру.

Перша допомога: винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, промити шлунок, при необхідності провести штучну вентиляцію легенів, дати серцеві засоби.

Харчове отруєння.

Ознаки: через 2-3 години після вживання неякісних продуктів з`являються нудота, блювання (що періодично повторюється), переймоподібний біль у животі, частий пронос, загальна слабкість, блідість шкіри, спостерігаються підвищення температури тіла, частішання та ослаблення пульсу, похолодання кінцівок, судоми м`язів гомілок.

Перша допомога: негайно промити шлунок, очистити кишечник (сольове проносне або рицинова олія). У жодному разі не приймати алкоголь, який зумовлює додаткову інтоксикацію, давати більше пити, поєднуючи це з тепловими процедурами. Не можна залишати потерпілого без нагляду, щоб не пропустити зупинку дихання та серцевої діяльності.

 

Надаючи допомогу при гострому отруєнні, слід твердо пам`ятати, що вона є лише першою, невідкладною та долікарською, оскільки основне лікування проводитиме лікар. Разом із тим надзвичайно важливо не тільки знати, яким чином швидко та правильно її слід проводити, але й оволодіти необхідними навиками.


 

ОБЕРЕЖНО ОЖЕЛЕДИЦЯ

Ходіть, не поспішаючи, ноги злегка розслабте у колінах, ступайте на всю підошву.

У разі порушення рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

Намагайтеся падати з мінімальною шкодою для свого здоров`я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту та змінити кут падіння. У момент падіння стисніться, напружте м`язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар, спрямований на вас, втратить свою силу під час обертання.

Не тримайте руки в кишенях – це збільшує небезпеку не лише падіння, але й серйозних травм.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені, що може призводити до додаткових травмувань.

Не прогулюйтеся із самого краю проїжджої частини. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах – особливо.

Не перебігайте проїжджу частину в ожеледицю та під час снігопаду. Пам’ятайте, що в цей час гальмівний шлях машини значно збільшується.

Небезпечні прогулянки в ожеледицю у нетверезому стані. У стані сп’яніння травми, як правило, важкі. У такому стані люди не такі чутливі до болю і за наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що створює згодом додаткові проблеми зі здоров`ям.

 

Якщо після падіння ви через деякий час відчули біль в голові, суглобах, нудоту або утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря. Взимку, переважно в містах, дуже велику небезпеку становлять бурульки, особливо в період танення льоду та снігу.


ВІДМОРОЖЕННЯ – ЦЕ ПОСТІЙНИЙ РИЗИК

Ознаки та симптоми

Залежно від обставин і тривалості дії низьких температур відмороження може також супроводжуватися гіпотермією, тобто загальним переохолодженням організму на відміну від замерзання певної частини тіла.

Ознаки відмороження: відсутність чутливості в пошкодженій ділянці; закоцюбіння; восковий колір шкіри; шкіра холодна на дотик; зміна кольору шкіри (почервоніла, жовта, бліда, посиніла).

Перша допомога:

ü   спочатку надайте допомогу як при ознаках гіпотермії;

ü   проводьте обробку ураженої частини обережно, ніколи не розтирайте її, бо це призводить до ще

     більших пошкоджень;

ü   уникайте різкого зігрівання відмороженої частини тіла;

ü   зігрійте відморожену частину тіла руками або іншими частинами тіла;

ü  якщо відморожена частина тіла не набирає нормального кольору, занурить її в теплу воду 38-42°С. Якщо вода на дотик викликає відчуття дискомфорту, то вона занадто гаряча;

ü  тримайте пошкоджену частину тіла в теплій воді, доки відморожена ділянка не почервоніє і не стане теплою на дотик;

ü  забинтуйте пошкоджену ділянку сухою стерильною пов’язкою. При відмороженні пальців рук і ніг покладіть між ними вату або марлю. Не руйнуйте утворені пухирі. Якомога швидше доставте постраждалого до лікаря.

 

 


 ОБЕРЕЖНО – БУРУЛЬКИ!

Ø  Нестійкі погодні умови — відлига вдень і замо­розки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.

Ø Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.                   

Ø Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.            

Ø  У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

 


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ВОДОЙМАХ ПОКРИТИХ ЛЬОДОМ

 

Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на лід: у разі різкого навантаження він може про­валитися.

Категорично забороняється дітям грати на незміц­нілому льоду.

Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше вини­кають промоїни, тріщини й розриви льоду.

На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю).

Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де роз­ливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

Переходь річку тільки у встановлених місцях, тов­щина льоду має бути не менше за 15—20 см.

Катайся на ковзанах лише в перевірених та облад­наних для цього місцях.

Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно повертайся на берег. Не біжи, від­ходь повільно, не відриваючи ступнів ніг від льоду.

 


ОБЕРЕЖНО - ГРИП!

 

Грип - респіраторне захворювання, яке передається від людини до людини переважно повітряно-крапельним шляхом. Зараження відбувається при розмові, кашлі, чханні. Поширення вірусу грипу може відбуватися і контактно-побутовим шляхом, якщо людина доторкнеться до слизових виділень на іншій людині або предметі, а потім до власного рота, носа або очей, не вимивши руки.

Клінічні ознаки грипу: головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках — блювота і понос.

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип?

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.

Як попередити зараження грипом?

·               уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;

·               обмежити відвідини місць великого скупчення людей;

·               часто провітрювати приміщення;

·               часто мити руки з милом;

·               прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;

·               уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;

·              прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж           після використання потрібно викинути;

·              якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше

                 двох метрів.

 

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

·       навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;

·       батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

·       навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку;

·       батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;

·       навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;

·       хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);

 

·       утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.



Основні правила поведінки на дорозі та у транспорті


При виході з будинку:

1.  Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, велосипед тощо.

2. Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки. 

 

 Коли рухаєтесь тротуаром:

1.   Дотримуйтеся правого боку тротуару.

2.   Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини.

3.   Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку.

4.  Привчіть дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства.

5. Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку.

6.  Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.

7. При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.

  Готуючись перейти дорогу:

1.    Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїжджу частину.

2.    Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі.

3.    Коментуйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги тощо.

4.    Вчіть дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються.

5.    Не стійте з дитиною край тротуару, адже при проїзді транспортний засіб може зачепити.

6.    Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали  покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста.

7.  Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як він рухається за інерцією. 

 

 При переході проїжджої частини дороги:

1.  Переходьте дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях – по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити у невстановлених місцях.

2.  Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту.

3.  Виходячи на проїжджу частину, припиняйте розмови; дитина повинна засвоїти, що переходити дорогу слід мовчки.

4.  Не поспішайте і не біжіть; переходьте дорогу завжди розміреним кроком.

5. Не переходьте дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами.

6. Не виходьте на проїжджу частину з-за транспортного засобу або кущів, не оглянувши попередньо вулицю, привчайте дитину робити так само.

7.  Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншому боці ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Поясніть дитині, що поспіх на дорозі – це небезпечно.

8.   Переходячи вулицю, навіть якщо нею рідко проїжджає транспорт, слід попередньо подивитись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку.

9.  При переході проїжджої частини по нерегульованому переходу в групі людей дитина повинна уважно стежити за рухом транспорту, інакше вона може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту. 

 

Безпека користування громадським транспортом:   

1. Виходьте з транспорту попереду дитини, адже маленька дитина може впасти або вибігти з-за нерухомого транспорту на проїжджу частину.

2.  Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса.

3. Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу.

4.  Навчіть дитину бути уважною в зоні зупинки – це небезпечне місце: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.

5. При очікуванні громадського транспорту стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності – на тротуарі або узбіччі.

6.  Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару.

7.  Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді,

     коли він стоїть.